7 клас
09.11.2021
Тема:Вибір та обгрунтування об'єкта проєктування. Планування роботи з виконання проєкту.
Дорогі учні! Ми з вами завершили виготовляти чохол для горнятка і сьогодні розпочинаємо роботу над новим проєктом "Гаманець".
- Гаманець для нагрудної кишені (Breast wallet). Елегантне статусне портмоне досить великого розміру, в якому носять банкноти не згинаючи. Має кілька відділень для купюр і кишеньки для пластикових карт. Носити його слід у внутрішній нагрудній кишені піджака або в портфелі. Кращий для людей, що носять одяг класичного стилю.
- Гаманець подвійного складання (Bi-fold wallet). Стандартний, дуже популярний вид гаманця, в якому купюри складені навпіл. Складається з декількох відділень для банкнот і пластикових карт. Іноді є додаткове відділення для монет. Підходить для носіння як з класичною одягом, так і з одягом стилю casual.
- Гаманець потрійного складання (Tri-fold wallet). Гаманець з 2-ма згинами. Не призначений для носіння великої кількості купюр, так як сильно деформується при наявності такої кількості купюр. Відділення для пластикових карт мають вертикальне розміщення.
- Зажим для купюр (Money clip). Альтернатива гаманцю, якщо немає піджака або верхнього одягу, в кишені яких зазвичай кладеться гаманець. Металевий затискач виготовляють з нержавіючої сталі, срібла, золота, титану або платини. Не має відділень для пластикових карт і монет.
- Кардхолдер із затиском для купюр (Front pocket wallet). Використовується для носіння паперових купюр і пластикових карт. Являє собою металевий затиск для банкнот.
Сьогодні ж дизайнери намагаються задовольнити навіть найвибагливіші смаки поціновувачів сфери аксесуарів. Тому різноманітність фасонів та фактурності сучасних гаманців практично безмежна. Тільки однієї шкіри для виготовлення якісного гаманця або портмоне використовується безліч видів: шкіра страуса, ската, крокодила, морської або річкової змії тощо. Виробники вже нікого не дивують високотехнологічними лініями виготовлення аксесуарів. У моді ручна робота.
До речі, чи чули ви, що хорошим подарунком для рідної людини стане гаманець. Ось тільки порожнім його дарувати не рекомендується, адже він не терпить порожнечі ні за своїм функціоналом, ні за прикметами. Крім того, купуючи його, переконайтеся, що грошам у ньому комфортно, вони не повинні м'ятися і не вміщуватися в свої нові апартаменти. Тоді, зігрітий вашою турботою гаманець віддячить вам, притягуючи у ваше життя додаткові грошові надходження.
- Чи потрібні в нашому житті гаманці?
- З яких матеріалів можна виготовити гаманець?
21.09.2021
Тема:Добір матеріалів для виготовлення виробу, визначення їх кількості. Добір гачків. Моделі-аналоги.
Перед тим як приступити до роботи, необхідно правильно дібрати і підготувати пряжу для в’язання. Від того, наскільки вдало будуть підібрані нитки за товщиною й іншими властивостями, залежить вигляд майбутнього виробу.
Для в’язання гачком використовують пряжу з натуральних та хімічних волокон. Пряжа продається в мотках. Варто розрізняти поняття «клубок», «моток», «пасмо».
Клубок — це нитки, змотані у формі кулі.
Моток — нитки, намотані на що-небудь, наприклад на спинку стільця або на картон.
Пасмо — частина мотка.
Існує чимало сортів вовни, з якої прядуть нитки для ручного в’язання. Кращими із сортів є ті, що мають шовковисте, тонке, довге й еластичне волокно. До них відносять ангорську, мериносову, верблюжу вовну і мохер.
Ангорська вовна — це м’який, легкий пух ангорського кролика. З пуху, звичайно, не в’яжуть, з нього прядуть пряжу, обов’язково поєднуючи його з вовняною, бавовняною або шовковою ниткою (мал. 29).
Мал. 29. М’яка та пухка ангорська пряжа
Мериносова пряжа — тонка, пухнаста вовна вівці-мериноса. Найкращі сорти мериносової вовни виробляють в Австралії (мал. 30).
Мал. 30. Мериносова пряжа
Верблюжа вовна буває м’якою або грубою залежно від віку верблюда. Гарний природний колір вовни, від світлого до темно-коричневого, дає змогу використовувати її без попереднього фарбування (мал. 31).
Мал. 31. Верблюжа вовна
Мохер — це вовна ангорських кіз. Вона є довгою, тонкою, міцною, із шовковистим блиском. Натуральний колір — чисто-білий. Мохер у пряжі найчастіше поєднують із синтетичною або вовняною ниткою (мал. 32).
Мал. 32. Пряжа мохеру та вироби, вив’язані гачком з ниток мохеру
Вовняна пряжа використовується для виготовлення теплих виробів. Шовкові нитки більше підходять для в’язання виробів на літо. Вони легші, з них виходять ажурні речі (мал. 33).
Мал. 33. Ажурні вироби, вив’язані гачком із шовкових ниток
Для в’язання також використовують нитки з хімічних волокон: поліестер, акрил, віскоза, поліамід, спандекс* тощо.
Номер пряжі можна знайти на етикетці мотка фабричного виробництва. Його позначають дробовим числом, наприклад, 32/2, 64/2. Цифра до риски вказує товщину нитки — чим менше це число, тим тонша нитка. Цифра після риски показує, зі скількох ниток скручена пряжа.
Для в’язання виробів використовують різні в’язальні гачки.
Гачок — інструмент для в’язання, який складається із ручки, стержня і головки з борідкою (мал. 54). В’язальні гачки роблять із різних матеріалів: деревини (мал. 55 а), металу, зокрема сталі (мал. 55 б), пластмаси (мал. 55 в), кістки (мал. 55 г). Практичніше та зручніше користуватися під час в’язання легкими і добре відполірованими гачками, тому що зазубрини можуть чіпляти нитку.
.
Мал. 54. Складові частини гачка для в’язання
Мал. 55. Гачки для в’язання: а — дерев’яні; б — металеві; в — пластмасові; г — кістяні
Гачки бувають короткі, завдовжки 12-15 см, для звичайного в’язання й довгі, завдовжки 35-40 см, для туніського в’язання, яке має оригінальні та гарні узори (мал. 56).
Мал. 56. Довгі гачки для туніського в’язання (а) та робота ними (б)
Гачки розрізняють за номерами. Номер гачка визначається діаметром його головки в міліметрах. Наприклад, гачок № 3 має діаметр головки 3 мм (мал. 57). Залежно від товщини гачки найчастіше бувають від № 2 до № 6. Чим менший номер гачка, тим тоншою повинна бути пряжа для в’язання. Нитка має бути приблизно в 1,5-2 рази товщою від заглибини біля борідки гачка. Найкраще перевірити відповідність гачка пров’язуванням петель. Гачок повинен повністю захоплювати нитку і не ділити її на волокна. Існують дуже тонкі гачки, діаметр яких від 0,5 мм, і дуже товсті — до 10 мм. Розмір гачка вказується на його поверхні у вигляді номера, який відповідає його діаметру.
Добір гачків і пряжі (ниток)
Під час вибору гачка потрібно звертати увагу на форму його головки. Вона має бути не надто гострою, щоб не поранити пальці у процесі роботи, але й не круглою, щоб легко проколювати вив’язане.
Гачки добирають за товщиною нитки або візерунком. В’язання товстим гачком з тонких ниток дає розріджене і нерівне полотно, а в’язання тонким гачком з товстих ниток, навпаки, робить полотно дуже щільним, нееластичним.
Гачки краще зберігати в коробці для в’язання, щоб їх не пошкодити. Для зберігання гачків можна вибрати зручні органайзери у вигляді складних папок (мал. 58).
Мал. 58. Способи зберігання гачків
Завдання: підібрати матеріали та інструменти для в'язання чохла для горнятка
14.09.2021
Тема:Вибір та обґрунтування об’єкта проектування. Планування роботи з виконання проекту.
18.01.2021
Тема:Елементи матеріалознавства та технології обробки.
Художня вишивка - один з традиційних і самобутніх гілок українського народного декоративного мистецтва. Цей вид рукоділля змінювався і вдосконалювався паралельно історичним етапам розвитку людства, відображав прогрес культури.
Для вишивання сьогодні без зайвих зусиль можна придбати все необхідне - в магазинах широкий вибір ниток усіх кольорів і фактур, а замість канви підійде будь-яка тканина. Вишивка не потребує складних пристосувань і великих витрат.
Щоб почати вишивати, необхідно мати набір певних матеріалів та інструментів. А саме це тканина, нитки, голки, п’яльця, ножиці, наперсток. Нижче опишемо ті матеріали та інструменти, які є найбільш необхідними для вишивання.
Тканина для вишивання
Для вишивання необхідно вибирати світлу тканину (білу, блакитну, жовту) полотняного переплетення, так яка при виконанні багатьох видів швів доводиться лічити нитки та тканині. Можна використовувати канву, льняну тканину, тканину з льону з лавсаном, домоткане полотно або іншу тканину з розрідженою структурою:
льняна тканина
льон з лавсаном
домоткане полотно
канва
Нитки
Нитки для вишивання можуть бути різними. Вони можуть бути синтетичними, штапельними, шовковими, шерстяними, котушковими, муліне та іншими.
Перед тим як почати вишивати, необхідно перевірити міцність та якість куплених ниток, особливо якщо вони мають яскраві кольори. Так, щоб перевірити якість пофарбування ниток, необхідно покласти нитку в гарячу воду. Якщо вода забарвлюється у колір ниток, то це є неякісні нитки і вони линяють. Тому ці нитки, що линяють перед вишиванням необхідно протягом 5 хвилин прокип’ятити в розчині води з оцтом (1 столова ложка оцту на склянку води), а потім прополоскати їх (до чистої води).
Голки
За величиною і розмірами голки бувають різні. Нам треба так підібрати голку, щоб по ширині стрічка вільно проходила у вушко або відповідала ширині вушка. Якщо ширина стрічки 3 мм, використовуємо голку номер 24. Якщо стрічка ширше дванадцяти, дев'яти або семи міліметрів, то необхідно використовувати голку номерів від 22 до 18. У вишиванні номер розміру голки інший, ніж при звичайному шитті, - чим величина номера більша, тим вона менша. Рекомендується відразу купити набір голок для того, щоб вони згодом стали в нагоді вам в подальшій роботі для інших творчих робіт.
Ножиці
Для вишивання необхідно мати великі та маленькі ножиці. Маленькі ножиці з гострими кінцями використовуються для підрізання ниток та стрічок. А великими ножицями розрізають тканину.
П’яльці
П’яльці – це інструмент у вигляді чотирикутної або округленої рамки, з допомогою якої тримають тканину натягнутою й уникають стягування узору, який вишивається. Вишивка в п’яльці щільно натягується, але важливо уникати зморшок і деформації тканини. Вишивання в п’яльцях завжди є більш тривалим процесом.
Круглі п'яльці
Техніки вишивання
Гладь — це техніка вишивання прямими та похилими стібками, які повністю (мал. 174 а) або частково (мал. 174 б) заповнюють площину узору.
Мал. 174. Вишивка гладдю
Технікою «гладь» вишивають багато швів. До них належать і вже відомі тобі шви, вивчені в 5 класі: «уперед голкою», «строчка», «стебловий», «тамбурний» («ланцюжок») (мал. 175), і спеціальні - «пряма й коса гладь» (мал. 176), «художня гладь» (мал. 177), «біла гладь» (мал. 178), «полтавська гладь» (мал. 179) та багато інших.
Існує кілька видів гладі: однобічна (мал. 180), двобічна (мал. 181), без настилу (мал. 182) і з настилом (мал. 183), прорізна (мал. 184), одноколірна (мал. 185 а) та багатоколірна (мал. 185 б) тощо.
Мал. 175. Гладь, виконана тамбурним швом
Мал. 176. Лічильна пряма гладь
Мал. 177. Художня гладь
Мал. 178. Біла гладь
Мал. 179. Полтавська гладь
Мал. 180. Однобічна гладь
Мал. 181. Двобічна гладь
Мал. 182. Гладь, виконана без настилу
Мал. 183. Гладь, виконана з настилом
Мал. 184. Прорізна гладь
Мал. 185. Одноколірна (а) та багатоколірна (б) вишивка гладдю
Розрізняють також точну, або лічильну гладь, яку виконують за лічбою ниток на тканині (мал. 186), та вільну, при виконанні якої стібки прокладають по контуру малюнка, нанесеного на тканину (мал. 187). Лічильною гладдю виконують в основному геометричні орнаменти, а вільною — рослинні й тваринні.
Мал. 186. Вишивки, виконані лічильними видами гладі
Мал. 187. Вишивки, виконані вільними видами гладі
До лічильної гладі належать такі шви: «качалочки», пряма та коса гладь. Їх інакше називають «лиштва». Вишивати гладдю можна на будь-якій тканині, нитки краще брати м’які — муліне, заполоч, ірис, шовк.
Особливості використання шва «качалочки» та його графічне зображення
Шов «качалочки» (мал. 188) одна з найдавніших технік вишивання, особливо поширена на Поділлі. Для неї характерне виконання паралельних стібків з переходом один від одного на одну нитку. Це двобічна техніка, яка має однаковий вигляд з лицьового та виворітного боків. Тому технікою «качалочки» вишивають рушники, і вона входить до технік, які об’єднані спільною назвою «рушникові шви» (мал. 189). Крім рушників, цю техніку широко застосовують для вишивання скатертин, серветок, хусток, декорування диванних подушок, сумок (мал. 190) тощо. При цьому використовують рослинно- або антропоморфно-геометризований орнамент.
Мал. 188. Зразки вишивок, виконані швом «качалочки»
Графічно шов можна зобразити так, як показано на малюнку 195.
Мал. 195. Графічне зображення шва «качалочки»
Вимоги до виконання шва «качалочки»
1. Для вишивання швом «качалочки» беруть тканину полотняного переплетення з простою і чіткою структурою. Нитки добирають відповідно до щільності тканини таким чином, щоб після настилання стібків «качалочки» між ними не було видно просвітів.
2. На початку і в кінці вишивання необхідно акуратно сховати кінці ниток.
3. Усі стібки вишивати паралельно один одному.
4. Кожен наступний стібок виконувати через одну нитку тканини так, щоб вони щільно прилягали один до одного.
5. Шов «качалочки» потребує уважного виконання, щоб вишивка була бездоганною з обох боків тканини.
6. Шов «качалочки» можна виконувати зліва направо або справа наліво.
7. Стібки традиційно вишивають у вертикальному напрямку — знизу вгору або згори вниз (мал. 196). Інколи тканину повертають під кутом 90° і продовжують виконання стібків у горизонтальному напрямку (див. мал. 196).
8. Довжину стібків добирають відповідно до узору, орнаменту, щільності та товщини тканини (мал. 197). Найкоротші стібки можуть бути на 2 нитки.
Мал. 196. Узори, вишиті вертикальними та горизонтальними «качалочками»
Мал. 197. Приклад вишивки «качалочками» з різною довжиною стібків
9. Для переходу від одного вишитого ряду до іншого необхідно вивести голку з робочою ниткою на виворітний бік, провести її під прокладеним настилом стібків і виколоти в тому місці, від якого починається вишивання наступного елемента узору.
10. Роботу виконувати охайно, щоб не було вузликів з обох боків вишивки.
Послідовність виконання шва «качалочки»
1. Нитку закріпити без вузлика петлею або, проклавши попередньо кілька дрібних стібків у напрямку подальшого вишивання.
2. Виконати перший стібок (мал. 198 а), пам’ятаючи, що всі стібки виконуються вертикально вздовж ниток основи. Виколюючи голку вт. 1, вколоти її через три нитки піткання в кінці першого стібка в т. 2 та виколоти через одну нитку основи вліво від т. 1 вт. 3:1-2-3.
3. На трьох нитках піткання виконати три окремі вертикальні стібки. Для цього, виколовши голку в т. 3, вколоти її в т. 4, а виколоти зі зміщенням на одну нитку основи в т. 5 (мал. 198 б): 3-4-5 і т.д.
Мал. 198. Послідовність виконання шва
Послідовність виконання простого візерунка швом «качалочки»
1. Спочатку вишити перший ряд швом «качалочки» (мал. 198 а, б). Після третього стібка перевести голку вертикально вниз і виколоти через три нитки піткання в т. 7 (мал. 199 а): 5-6-7.
2. Виконати шість стібків другого ряду узору, рухаючись зліва направо на трьох нитках піткання (мал. 199 а, б), дотримуючись цифрової послідовності, в якій, як і раніше, перша цифра відповідає виколюванню голки, друга — вколюванню її в тканину, а третя знову виколюванню: 7-8-9, 9-10-11, 11-12-13, 13-14-15, 15-16-17.
3. Виконуючи шостий стібок, голку виколоти в т. 17, вколоти в т. 18. Далі необхідно провести голку під настилом стібків по виворітному боку тканини та виколоти в т. 19. Провести голку під настилом стібків можна і по лицьовому боку, виколовши її попередньо посередині між 17 та. 18 проколами (мал. 199 б).
4. Далі виконати ще три стібки другого ряду — продовження з протилежного краю (мал. 199 в): 19-20-21, 21-22-23, 23-24-25. Точка 25 збігається з т. 23.
За схемою так само виконати всі ряди «качалочки» (мал. 199 г). Для закінчення роботи робочу нитку провести під рядом прокладених стібків на виворітному боці тканини та обрізати.
Мал. 199. Послідовність вишивання візерунка швом «качалочки»
Косий хрестик досить давно став найпоширенішим швом серед групи поверхнево-нашивних лічильних швів. Його популярність обумовлена, перш за все, простотою виконання.
Хрестиком краще вишивати на тканинах полотняного переплетення. Якщо вишивають на тканинах іншого переплетення, то використовують канву, яку видаляють після завершення роботи, висмикуючи послідовно нитки, після чого на основній тканині залишається вишита «хрестиком» площина.
Косий хрестик утворюється від схрещення двох діагональних стібків у квадраті (мал. 160). Виконують його на кількості ниток 2 х 2, 3 х 3, 4 х 4, 5 х 5, але коли нитки основи тонші, то для вирівнювання розмірів хрестика їх беруть більше або менше. Краса цього шва залежить від точності та порядку накладання стібків. Шов має три варіанти виконання — по горизонталі, по вертикалі, по діагоналі.
Мал. 160. Графічне зображення шва «косий хрестик»
Шов «косий хрестик» по горизонталі має два способи виконання — в один хід і в два ходи. При виконанні хрестика в один хід одразу отримаємо повний хрестик, але розхід ниток при цьому в 1,6 разів більший, ніж при виконанні хрестика в два ходи.
Вимоги та особливості виконання шва «косий хрестик» в один хід
- 1. Щоб точно вишити узор, необхідно правильно лічити нитки.
- 2. Шов виконується справа наліво і відразу вишивається цілий хрестик.
- 3. На виворітному боці шва має бути два ряди паралельних горизонтальних стібків (мал. 161).
- 4. Перетяжки на виворітному боці не можуть бути більшими 1 см (якщо більші, то можуть обриватися).
- 5. Кінці ниток ховати з лицьового боку під загальним настилом стібків. Для цього голку з ниткою провести під рядом стібків на кілька сантиметрів, виколоти й обрізати нитку.
- 6. Вершини хрестиків, що стикаються, мають збігатися в одній точці.
Послідовність виконання шва «косий хрестик » в один хід
1. Закріпити нитку в т. 1 (див. мал. 161).
2. Прокласти стібок по діагоналі квадрата знизу вгору, зліва направо та вколоти голку в т. 2, а виколоти в т. 3. Якщо вишивати за цифровою послідовністю, то перший стібок можна записати так: 1-2-3.
3. Поверх першого стібка виконати другий діагональний стібок, так само, зліва направо, але тепер — згори вниз: 3-4-5. Отримаємо цілий хрестик.
4. Далі прокласти стібки: 5-3-6, 6-1-7, 7-6-8, 8-5-9, 9-8-10, 10-7-11...
Мал. 161. Послідовність виконання шва «косий хрестик» в один хід
Вимоги та особливості виконання шва «косий хрестик» у два ходи
1. Необхідно стежити, щоб верхні стібки хрестика перехрещували нижні в одному напрямку.
2. Перетяжки на виворітному боці можуть бути лише на 3 хрестики (якщо на 4 — почати вишивати знову).
3. На виворітному боці шва має бути ряд вертикальних стібків.
4. Кінці ниток ховати з лицьового боку під загальним настилом стібків.
Послідовність виконання шва «косий хрестик» у два ходи
Існують варіанти виконання хрестика у два ходи: по горизонталі, по вертикалі та по діагоналі.
Послідовність виконання шва «косий хрестик» у два ходи по горизонталі
1-ий хід:
1. Закріпити нитку у т. 1 петлею. Замість закріпки можна зробити 3-4 дрібних стібки з лицьового боку в напрямку наступного вишивання (мал. 162). При подальшому вишиванні ця закріпка зверху закриється хрестиками і її не буде видно.
2. Зробити перший стібок знизу вгору, зліва направо по діагоналі квадрата: виколоти голку в т. 1, вколоти в т. 2 та виколоти вниз по стороні квадрата в т. 3:1-2-3 (мал. 163).
Мал. 162. Прокладання закріпки та виконання першого діагонального стібка шва «косий хрестик»
3. Далі так само виконати наступні стібки до кінця ряду: 3-4-5, 5-6-7, 7-8-9, 9-10-11, 11-12-13.
2-ий хід:
1. Рухаючись у зворотному напрямку справа наліво, прокласти верхні стібки хрестика. Для цього виколоти голку в точці 13, вколоти в т. 10 та вколоти в т.11: 13-10-11.
2. Далі так само виконати наступні стібки до кінця ряду: 11-8-9, 9-6-7, 7-4-5, 5-2-3, 3-0-1 (див. мал. 163). На лицьовому боці виходять повні хрестики, а на виворітному боці буде ряд вертикальних стібків (мал. 164).
Мал. 163. Виконання першого та другого ходів шва «косий хрестик»
Мал. 164. Шов «косий хрестик», виконаний у два ходи по горизонталі
Закінчуючи останній хрестик, у кінці першого ряду роблять перехід на другий нижній ряд. Другий і всі наступні ряди вишивати так само як перший ряд (мал. 165).
Мал. 165. Вишивання другого ряду шва «косий хрестик» у два ходи
Послідовність виконання шва «косий хрестик» у два ходи по вертикалі
1-ий хід:
1. Закріпити нитку в т. 1 петлею або зробити 3-4 дрібних стібки з лицьового боку в напрямку наступного вишивання.
Мал. 166. Вишивання косим хрестиком по вертикалі в два ходи
2. Виконати перший нижній стібок знизу вгору, зліва направо по діагоналі квадрата. Для цього виколоти голку в т. 1, вколоти її в т. 2 та виколоти в т. 3:1-2-3 (мал. 166 а).
3. Наступний стібок виконати знов по діагоналі квадрата, але згори вниз, справа наліво. Так вишивати далі до кінця ряду, при цьому на звороті будуть утворюватися тільки вертикальні переходи: 3-4-5, 5-6-7, 7-8-9, 9-10-11, 11-12-13, 13-14-15, 15-16-17.
2-ий хід:
1. Рухаючись у зворотному напрямку зліва направо, згори вниз по діагоналі прокласти верхній стібок хрестика. Для цього голку виколоти в т. 17, вколоти її в т. 14 та знову виколоти в т. 11:17-14-11.
Мал. 167. Орнамент для вишивання швом «косий хрестик»
2. Далі виконати стібок справа наліво, знизу вгору: виколовши голку в т. 11, вколоти її в т. 16, а виколоти в т. 13. У цифровій послідовності це буде так: 11-16-13.
3. Виконати аналогічно наступні стібки: 13-10-7, 7-12-9, 9-6-3, 3-8-5, 5-2-0, 0-4-1. На лицьовому боці виходять повні хрестики (мал. 166 б), а на виворітному боці буде два ряди вертикальних стібків (мал. 166 в). Деякі елементи орнаменту зручно вишивати саме таким способом, як наприклад на малюнку 167.
Окремі фігури у кілька рядів виконуються справа наліво (мал. 168).
Мал. 168. Схема вишивання хрестиком кількох рядів по вертикалі
Послідовність виконання шва «косий хрестик» по діагоналі
Існує два основних способи виконання цього шва: 1) в один хід у два ряди; 2) у два ходи.
1 спосіб — в один хід у два ряди:
1. Закріпити нитку в т. 1 і зробити перший стібок зліва направо, знизу вгору по діагоналі квадрата. Для цього необхідно виколоти голку в т. 1, вколоти в т. 2 і знову виколоти її в т. 3: 1-2-3 (мал. 169 а).
2. Зробити другий стібок поверх першого стібка справа наліво, знизу вгору по другій діагоналі квадрата. Для цього, виколовши голку в т. 3, вколоти її в т. 4 та знов виколоти в т. 1: 3-4-1. Отримаємо повний хрестик.
3. Далі виконувати стібки шва за цифровою послідовністю по схемі: 1-5-6, 6-7-8, 8-9-10, 10-7-8, 8-11-12, 12-13-14, 14-15-16, 16-13-14 і т.д.
За такого способу вишивання шва на виворітному боці будуть лише вертикальні стібки (мал. 169 б).
Мал. 169. Послідовність та графічне зображення вишивання косим хрестиком в один хід у два ряди по діагоналі
2 спосіб — у два ходи (мал. 171).
1 хід (мал. 171 а):
1. Закріпити нитку без вузлика в т. 1, прокласти діагональний стібок знизу вгору, зліва направо: виколовши голку в т. 1, вколоти її в т. 2 і знову виколоти в т. 3. Цифрова послідовність буде такою: 1-2-3.
2. Другий стібок прокласти згори вниз по діагоналі, зліва направо: виколовши голку в т. 3, вколоти її в т. 4 й виколоти в т. 5 (3-4-5).
3. Наступні стібки повторювати у такій цифровій послідовності: 5-6-7, 7-8-9, 9-10-11, 11-12-13.
2 хід (мал. 171 б):
Повертаючись назад, необхідно перекрити половинки стібків. При цьому голка з ниткою або вкриває верхній стібок, або проходить під ним, щоб зберегти однаковий напрямок верхнього стібка. Цифрова послідовність буде такою: 13-10-14, 14-15-9, 9-6-16, 16-17-5, 5-2-18, 18-19-1.
Мал. 171. Послідовність вишивання косим хрестиком у два ходи: а — перший хід; б — другий хід у зворотному напрямку
Якщо шов «косий хрестик» у два ходи виконано без помилок, то на виворітному боці будуть тільки вертикальні стібки (мал. 172). При вишиванні хрестиком дуже рідко доводиться користуватися лише однією технікою виконання — у більшості випадків усі вищезгадані способи поєднуються й комбінуються (мал. 173).
Мал. 172. Графічне зображення шва на виворітному боці
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
Вправи з вишивання шва «косий хрестик» на папері та на тканині
Інструменти та матеріали: аркуш паперу, простий олівець та олівці або фломастери двох кольорів, тканина для вишивання розміром 15x15 см, нитки для вишивання, голки, наперсток, ножиці.
Послідовність виконання роботи
1. Із вивчених варіантів обрати спосіб вишивання швом «косий хрестик»: в один хід; у два ходи по горизонталі, в два ходи по вертикалі, в два ходи по діагоналі.
2. На папері в клітинку накреслити майбутні стібки, проставити цифри послідовності їх виконання. Для одного хрестика брати розмір квадрата зі стороною 2 клітинки.
3. Обережно, щоб не порвати папір, вишити ряд стібків відповідно до схеми та послідовності.
4. Перевірити правильність виконання з виворітного боку.
5. Дотримуючись такої самої послідовності, прошити ряд швом «косий хрестик» на тканині. Перевірити якість виконання на лицьовому та виворітному боці.
Дайте відповідь на питання:
1. Які ти знаєш вимоги до виконання шва «косий хрестик»?
2. За якого способу вишивання «косим хрестиком» — в один чи два ходи, потрібно більше ниток і чому?
3. На яких тканинах краще вишивати технікою «косий хрестик»?
Роздивіться запропоновані на малюнку орнаменти. До яких з них краще підходить техніка вишивання шва «косий хрестик»: в один хід; у два ходи по горизонталі; в два ходи по вертикалі; в два ходи по діагоналі. Які з цих орнаментів можна вишити, поєднуючи різні способи вишивання шва «косий хрестик»?
Разом з дророслими знайдіть удома зразки виробів, вишитих косим хрестиком, та визначте, яким способом їх було виконано.
льняна тканина
льон з лавсаном
домоткане полотно
канва
Нитки
11.01.2021
Що таке аксесуари?
Аксесуари — це чимало важливих дрібничок, без яких не
обійдеться жодна жінка, це численні модні дрібниці, з допомогою яких можна
легко змінити чи перетворити власний образ.
Сумки, шарфики, рукавички, капелюшки, пояси тощо. Саме ці речі підкреслюють твій особливий стиль. Вони створюють твій неповторний індивідуальний образ.
Що таке біжутерія?
Біжутерія — (фр. bijouterie — торгівля не дорогоцінними ювелірними виробами) — жіночі прикраси (намиста, сережки, брошки, та інше ), що зроблені з напівдорогоцінних металів або каміння. Виготовляється із міді, олова, напівдорогоцінного каміння. Останнім часом все більшої популярності набирає біжутерія створена своїми руками, так звана біжутерія ручної роботи. Виготовляють із бісеру, полімерної глини, акрилу та інших матеріалів. Останнім часом популярна між молоддю.
Короткі історичні відомості:
Унікальність брошок і шпильок полягає в тому, що на момент створення вони виконували чисто практичну функцію: з їх допомогою з’єднували фрагменти костюма, ділянки тканини задовго до появи сучасних застібок і оригінальних гудзиків.
Пізніше в побут увійшов одяг з точним кроєм, можна було відмовитися від закалувания тканини шпилькою. Саме в цей період з’являються оригінальні модифікації безпечних шпильок, які привертають увагу ювелірів. Шпильки й брошки стали стильними подарунками, які були вельми популярні. Брошки відрізнялися багатим декором і різноманітністю виконання.
https://docs.google.com/document/d/1774lEejYgUXl32_mUz9dCPoCfmi4Sj4V/edit?rtpof=true
Ювеліри та майстри створюють унікальні прикраси у вигляді шпильок і брошок, прикрашених камінням, дорогоцінними металами, підвісками. Сьогодні можна купити золоті брошки і шпильки. які прикрасять ваш вечірнє вбрання, плаття або капелюшок.
А можна виготовити брошку своїми руками, використовуючи різні технології.
Ми виготовимо брошку з вишивкою.
Про українську вишивку:
Наші предки шанували стихії природі та поклонялися їм. Найбільш поширеними елементами вишивки були символи, які позначають стихії сонця та води. Сонце зображувалося у вигляді восьмикутної зірки або свастики, а вода – у вигляді хвилястих ліній. Ці символи слугували захистом від злих сил.Ще одним поширеним символом є ромб з крапкою у центрі, який символізує плодючість.
Один з українських національних символів – калина. Калина вважається уособленням вогненної трійці – Сонця, Місяця та зірок. Червоний колір калини символізує кров нації та безсмертя роду.
Дуб символізує чоловічу силу, енергію життя та розвитку.
Символом щасливого сімейного життя є виноград.
Барвінок, який часто можна побачити на вишивках, символізує молодість, цілеспрямованість, розвиток. Хміль має приблизно таке ж значення.
Червоний мак на вишивці вважався оберегом роду та захистом від зла.
Троянда уособлює любов і милосердя, соняшники символізують життя, енергію, щастя.
На українських вишивках часто можна побачити зображення різних тварин: зозулі, сови, півня, метелика, зайця та інших.
ЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРУ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВки
Сакральне значення мають не лише візерунки на , але й їх колір:
-червоний – колір сонця, удачі, захисту, любові й пристрасті;
-зелений – символізує процеси народження та росту;
-жовтий – колір сонячної енергії, життя, радості, багатства і процвітання;
-синій – символ жіночої енергії, спокою, колір води і неба;
-білий – колір чистоти, святості, незайманості (білі сорочки носили незаміжні дівчата).
-чорний – означає біль і страждання, негативну енергію, енергію смерті (чорні вишиванки традиційно надягали на померлих).
Моделі -аналоги
Спробуй намалювати у зошиті свій майбутній виріб з допомогою методу фантазування. Головне - ніяких обмежень, працює тільки наша фантазія.
Після завершення малюнка коротко опиши у зошиті свою фантастичну ідею.
Успіхів!
09.11.2020
Тема: Основні технології виготовлення виробів, в'язаних гачком.
02.11.2020
- Чи потрібні в нашому житті підставки під горнятко?
- З яких матеріалів можна виготовити підставки під горнятко?
Комментарии
Отправить комментарий